W tradycji judaizmu mechica to bariera oddzielająca w synagodze sekcję modlących się i mających pełen dostęp do obrządku mężczyzn od zmarginalizowanych kobiet. Intencją projektu Zuzanny Hertzberg jest pokazanie, że ten mechanizm segregacyjny przenosi się na życie społeczne i odwzorowuje się w sposobach zapisywania, utrwalania i dystrybucji treści archiwalnych, wymazywania z nich głosu kobiet.

W ramach obchodów 80. rocznicy powstania w getcie białostockim artystka prezentuje projekt poświęcony odzyskiwaniu herstorii żydowskich kobiet jako aktywnych i pełnoprawnych uczestniczek zbrojnego i cywilnego oporu w gettach i niemieckich nazistowskich obozach zagłady w Polsce, Ukrainie i Litwie. W swojej praktyce artystka, polska Żydówka, od lat tworzy herstoryczne, afektywne archiwum bojowniczek, podejmując próbę przywrócenia ich postaci zbiorowej pamięci historycznej.

Dla Hertzberg badanie przeszłości i własnej żydowskiej tożsamości jest też sposobem współtworzenia przyszłości. Na wystawie w Galerii Arsenał w Białymstoku artystka prezentuje także nowy cykl prac, zainspirowany feministycznym odczytaniem historii Lilit – rebeliantki z Edenu, będącej dla pokoleń współczesnych feministek symbolem wyzwolenia kobiet. Nawiązując do tradycyjnych wizerunków pierwszej kobiety, Hertzberg przekształca je i łączy ze swoim zaangażowaniem we współczesny ruch anarchofeministyczny, którego matronką i praprzodkinią jest Lilit.

Praca „Mechica. Indywidualny i zbiorowy opór kobiet podczas Zagłady” była prezentowana  m.in. podczas 12. Biennale Sztuki Współczesnej w Berlinie oraz w Center for Jewish History w Nowym Jorku.


Zuzanna Hertzberg jest artystką interdyscyplinarną, artywistką i badaczką. W 2018 roku otrzymała stopień doktory na Wydziale Grafiki Akademii Sztuk Pięknych w Warszawie. Na jej praktykę̨ artystyczną składają̨ się̨ malarstwo, działania performatywne, tkanina oraz asamblaże. Jest autorką instalacji i kolaży wykorzystujących zasoby archiwalne. Angażuje się w indywidualne i kolektywne praktyki przeciwdziałające dyskryminacji oraz przemocy wobec osób i grup marginalizowanych.


WYDARZENIA TOWARZYSZĄCE:

16.09 (sobota), godz. 12:00

Oprowadzanie po wystawach Marty Romankiv "Najważniejsze jest pierwsze wrażenie" oraz Zuzanny Hertzberg "Mechica"

7.10 (sobota), godz. 12:00

Oprowadzanie w języku białoruskim po wystawach Marty Romankiv "Najważniejsze jest pierwsze wrażenie" oraz Zuzanny Hertzberg "Mechica"

14.10. (sobota), godz. 12:00

Oprowadzanie w języku ukraińskim po wystawach Marty Romankiv "Najważniejsze jest pierwsze wrażenie" oraz Zuzanny Hertzberg "Mechica"

22.10. (niedziela), godz. 12:00

Ostatnie oprowadzanie po wystawach Marty Romankiv "Najważniejsze jest pierwsze wrażenie" oraz Zuzanny Hertzberg "Mechica"

W każdy czwartek (do 19.10) o godz.17:00 odbywa się bezpłatne oprowadzenie w j.ukraińskim (grupy zorganizowane prosimy o wcześniejszy kontakt z obsługą galerii).

Zapisy grup na zwiedzanie wystawy przyjmujemy pod adresem: m.mackenzie@galeria-arsenal.pl oraz numerem telefonu 85 874 20 61


Materiały prasowe dostępne pod linkiem [KLIKNIJ]



TEKST TOWARZYSZĄCY WYSTAWIE:

W tradycji judaizmu mechica to bariera oddzielająca w synagodze sekcję modlących się i ma-
jących pełen dostęp do obrządku mężczyzn od zmarginalizowanych kobiet. Intencją projektu
Zuzanny Hertzberg jest pokazanie, że ten mechanizm segregacyjny przenosi się na życie spo-
łeczne i odwzorowuje w sposobach zapisywania, utrwalania i dystrybucji treści archiwalnych,
wymazywania z nich głosu kobiet.

W ramach obchodów 80. rocznicy powstania w getcie białostockim artystka prezentuje projekt
Mechica. Indywidualny i zbiorowy opór kobiet podczas Zagłady, poświęcony odzyskiwa-
niu herstorii żydowskich kobiet jako aktywnych i pełnoprawnych uczestniczek zbrojnego i cywil-
nego oporu w gettach i niemieckich nazistowskich obozach zagłady w Polsce, Ukrainie i Litwie.
W swojej praktyce artystka, polska Żydówka, od lat tworzy herstoryczne, afektywne archiwum
bojowniczek, podejmując próbę przywrócenia ich postaci zbiorowej pamięci historycznej. Na
jednej stronie tkaniny, symbolizującej synagogalną mechicę, znajdują się archiwalne zdjęcia,
dokumenty i relacje walczących kobiet, na drugiej mapy miejsc, w których organizowały swój
opór.

W skład projektu wchodzą też dwa sztandary. Pierwszy z nich upamiętnia bojowniczki powstań
w getcie warszawskim, wśród nich Reginę Fudem, posługującą się znaczącym w kontekście ca-
łej wystawy pseudonimem Lilit. Drugi – ustawiony przed wejściem do budynku galerii – przed-
stawia Chajkę Grossman. Ten ostatni, dedykowany urodzonej w Białymstoku członkini Ha Szo-
mer Ha Cair, jest szczególnie ważny z uwagi na jej wkład w lokalną historię. Chajka była orga-
nizatorką i bojowniczką powstań w gettach wileńskim i białostockim. Współorganizowała ruch
zbrojnego podziemia żydowskiego na terenach okupowanych. Była też współzałożycielką Komi-
tetu Antyfaszystowskiego, którego członkinie nazywane były przez osoby z polskiego podziemia
„dziewuchami”. Po wojnie pracowała w Centralnym Komitecie Żydów Polskich. W 1948 została
odznaczona Orderem Krzyża Grunwaldu, w tym samym roku emigrowała do Izraela, gdzie zo-
stała nauczycielką, instruktorką, sekretarką i kucharką w kibucu, matką, polityczką walczącą
o prawa kobiet, w tym progresywne prawo aborcyjne.

Prezentacji instalacji Mechica. Indywidualny i zbiorowy opór kobiet podczas Zagłady towarzy-
szy Szibbolet Ż – zawieszony na przecięciu dwóch ścian obiekt nawiązujący kształtem do
topografii obozu w Treblince. Wytworzone przez artystkę według metody Justusa von Liebiga
lustro mieni się barwami przywoływanymi w świadectwach więźniów obozu, którym kolory
osiadającego popiołu z ludzkich ciał kojarzyły się z opalizującymi pancerzami żuków. Faktura
przedmiotu, surowość i sposób eksponowania przywołują zabiegi inscenizacyjne Malewicza
i pisarzy ikon.

W hebrajskiej historii słowo szibbolet (dosł. ‘powódź’, ‘strumień’, ‘kłos’) było stosowane w zna-
czeniu hasła, sposobu ochrony i autoidentyfikacji, ale także stygmatu i symbolu wykluczenia –
ponieważ jego pierwsza litera (szin) była trudna do wymówienia dla obcych. W kontekście przy-
woływanych na wystawie herstoriii żydowskich bojowniczek oznacza ono zarówno tożsamość
i więź solidarnościową, jak i śmiertelne ryzyko bycia rozpoznaną po aryjskiej stronie murów
getta.

Dla Hertzberg badanie przeszłości i własnej żydowskiej tożsamości jest też sposobem współ-
tworzenia przyszłości. Na wystawie w Galerii Arsenał w Białymstoku artystka prezentuje także
nowy cykl prac, zainspirowany feministycznym odczytaniem historii Lilit – rebeliantki z Edenu,
będącej dla pokoleń współczesnych feministek symbolem wyzwolenia kobiet. Tytułowa mechica
oznacza po hebrajsku linię podziału. I w tym rozumieniu Lilit wyznacza granicę społecznej nor-
my i potrzebę jej zniesienia.

W kontekście opowieści biblijnej Hertzberg nawiązuje do pierwszego opisu stworzenia świata
z Księgi rodzaju, w którym zarówno Adam, jak i Lilit zostali powołani do istnienia w tym samym
momencie jako pierwsze osoby powstałe z ziemi, co implikowało ich równość.

W serii mis inkantacyjnych Przywoływanie Lilit z tradycyjnych wizerunków pierwszej kobiety
artystka usuwa krępujące jej swobodę łańcuchy, wyprowadzając ją z koła, które jest symbolem
zamknięcia i wiktymizacji. Natomiast misy inkantacyjne, które zakopywane były w ziemi, od-
wraca ku górze, ku światłu, w społeczną przestrzeń wolności.

Na nowym sztandarze, dialogującym z misami, artystka odnosi się do istniejących przekazów
na temat Lilit i związanej z nią symboliki. Łączy postać matronki bojowniczek z uhonorowanymi
w tej samej przestrzeni herstoriami żydowskich aktywistek walczących o prawa reprodukcyjne
w cyklu prac pt. Bojowniczki. Archiwum afektywne. Tribute to Gisèle Halimi / Zeizy
Gisèle Élise Taïeb i Judith Arcana.
W tej samej przestrzeni znajdują się flagi demonstrujące moc i działanie roślin, zatytułowane
Rośliny pro-choice. Reprodukcje starych ilustracji roślin z atlasów medycznych połączone są
z informacjami o sposobach ich stosowania. Jak w wierszu Wiedziałyśmy to zawsze, robiłyśmy
to zawsze aktywistki i poetki Judith Arcany, której dedykowana jest jedna z prezentowanych
w tej sekcji prac.

Praca Ptasie menory to dwa świeczniki ustawione po przeciwległych stronach wąskiej galeryjnej
przestrzeni. Nad jednym z nich umieszczony został symbol Lilit, który w miejsce okręgu z gende-
rowego znaku kobiet przenosi symbol czarnego księżyca w nowiu. Nad drugą z menor zawieszo-
ny został obraz zatytułowany Szin, nawiązujący do pierwszej litery słowa Szechina.

Lilit i Szechina to dwa przeciwstawne modele funkcjonowania kobiet w ramach społeczności.
Lilit to rebeliantka, pierwsza kobieta, uchodźczyni z Edenu, anarchizująca biblijny genderowy
system binarności. Dla współczesnych feministek jest symbolem odmowy udziału w zdomino-
wanej przez patriarchat grze społecznych norm i potrzebę ich zniesienia
Tak jak misją Lilit jest aspołeczne i anarchiczne rozbijanie boskiego ładu, który marginalizuje
kobiecą autonomię – tak rolą Szechiny, żeńskiej obecności Boga i Zgromadzenia Izraela (syna-
gogi), jest skupianie i oddawanie światła jako naprawy świata. Zawieszony nad drugą ptasią
menorą po przeciwnej stronie ryzalitu obraz Szin dialoguje z ikonografią Lilit.

Ptasie menory, będące tutaj osią dialogu i spoiwem ekspozycji, to nawiązanie do działania
Hertzberg pod warszawskim pomnikiem Bohaterów Getta (16.04.2023), w którym artystka
dokonała odsłonięcia zamazywanego przez mit męskiego heroizmu rewersu monumentu –
cywilnego bohaterstwa samego życia, codziennego trudu i woli przetrwania, tak bardzo zwią-
zanych z pomijaną w obiegowej wersji Zagłady rolą kobiet.


Ptasie menory, będące tutaj osią dialogu i spoiwem ekspozycji, to nawiązanie do działania
Hertzberg pod warszawskim pomnikiem Bohaterów Getta (16.04.2023), w którym artystka
dokonała odsłonięcia zamazywanego przez mit męskiego heroizmu rewersu monumentu –
cywilnego bohaterstwa samego życia, codziennego trudu i woli przetrwania, tak bardzo zwią-
zanych z pomijaną w obiegowej wersji Zagłady rolą kobiet.

Prace na wystawie:

Zuzanna Hertzberg
Mechica. Indywidualny i zbiorowy opór kobiet podczas Zagłady
5 wielkoformatowych tkanin wykonanych techniką fotodruku, patchwork
205 × 141 cm każda
2019–2022

Zuzanna Hertzberg
Mechica. Chajka Grossman. Organizatorka – bojowniczka powstania w getcie
białostockim
sztandar, sitodruk na tkaninie stworzony jako element działania artywistycznego
w rocznicę wybuchu powstania w getcie białostockim, 16.08.2020
120 × 150 cm

Zuzanna Hertzberg
Mechica. Bojowniczki powstań w getcie warszawskim
sztandar, fotodruk na tkaninie stworzony jako element działania artywistycznego
w rocznicę wybuchu powstania w getcie warszawskim, 19.04.2020

Zuzanna Hertzberg
Szibbolet Ż
technika własna na szkle
2019

Zuzanna Hertzberg
Ptasie menory
2 rzeźby z blachy
szer. 140 cm, wys. 136 cm
2023

Zuzanna Hertzberg
Rośliny pro-choice
instalacja, 20 tkanin wykonanych technice fotodruku45 × 52,5 cm każda
2023

Zuzanna Hertzberg
Bojowniczki. Archiwum afektywne.
Tribute to Gisèle Halimi / Zeiza Gisèle Elise Taïeb
Tribute to Judith Arcana
2 drewniane pudełka, różne media
57 × 49 × 7 cm (zamknięte) każde
2023

Zuzanna Hertzberg
Lilit
sztandar, 135 × 178 cm
2023

Zuzanna Hertzberg
Przywoływanie Lilit. Misy inkantacyjne
7 ceramicznych mis
2023

Zuzanna Hertzberg
Szin
technika mieszana na płótnie, 90 × 110 cm
2020

Zuzanna Hertzberg
Znak Lilit
stal
2023

Kolofon:
kuratorka: Katarzyna Różniak-Szabelska
produkcja i koordynacja: Ewa Chacianowska i Katarzyna Różniak-Szabelska
redakcja i korekta: Ewa Borowska
identyfikacja wizualna: Karolina Pietrzyk i Tobias Wenig

17 Серпня – 22 Жовтня, 2023

Зузана Герцберг

МЕХИЦЯ        

СУПУТНІ ПОДІЇ:

16.09 (субота), 12:00

Екскурсії по виставках Марти Романків "Перші враження мають значення" та Зузанни Герцберг "Механіка"

7.10 (субота), 12:00

Екскурсія білоруською мовою по виставках Марти Романків "Перше враження найважливіше" та Зузанни Герцберг "Механіка"

14.10 (субота), 12:00

Екскурсії українською мовою по виставках Марти Романків " Найважливішим є перше враження" та Зузанни Герцберг "Мехиця"

21.10 (субота), 12:00

Остання екскурсія по виставках Марти Романків " Найважливішим є перше враження" та Зузанни Герцберг "Мехиця"

До 19.10.2023 кожен четвер о 17:00 проводиться безкоштовна екскурсія українською мовою (організовані групи просимо записатися заздалегідь).

Групи можуть записатися на екскурсію через електронну адресу: m.mackenzie@galeria-arsenal.pl або за телефоном 85 874 20 61.

           

В традиції юдаїзму мехицею називається бар’єр, що відокремлює секцію чоловіків, що мають повний доступ до обряду, від маргіналізованих жінок. Своїм проектом Зузана Герцберг показує, що цей механізм сегрегації переноситься на суспільне життя, і відтворюється в способах запису, збереження і розповсюдження архівного контенту, а саме, вимаруванні голосу жінок.

В рамах вшанування 80-х роковин повстання у Білостоцькому гетто художниця презентує проект «Мехиця. Індивідуальний та колективний опір жінок під час Голокосту», присвячений відновленню історії єврейських жінок як активних і повноцінних учасниць збройного та громадянського опору в гетто та німецьких нацистських таборах смерті в Польщі, Україні та Литві. У своїй практиці художниця, яка є польською єврейкою, протягом багатьох років створює, емоційний архів борчинь, намагаючись відновити їхні постаті в колективній історичній пам'яті. На одній стороні тканини, що символізує синагогальну мехицю, розміщені архівні фотографії, документи та розповіді жінок, а на іншій - карти місць, де вони організовували свій опір.

Проект також включає два банери. Перший вшановує пам'ять жінок, які брали участь у повстаннях у Варшавському гетто, зокрема Регіни Фудем, яка використовувала псевдонім Ліліт, що є важливим в контексті всієї вистави. На другому - розміщеному перед входом до будівлі галереї - зображена Чайка Гроссман, уродженка Білостока, членкиня " Га-Шомер га-цаїр", яка зробила значний внесок в місцеву історію. Чайка була організаторкою і учасницею повстань у Віленському та Білостоцькому гетто. Вона була співорганізаторкою єврейського збройного підпілля на окупованих територіях. Вона також була співзасновницею Антифашистського комітету, членкинь якого в польському підпіллі називали "черницями". Після війни працювала в Центральному комітеті польських євреїв. У 1948 році була нагороджена орденом Грюнвальдського хреста, того ж року емігрувала до Ізраїлю, де стала вчителькою, інструкторкою, секретаркою і кухаркою в кібуці, матір'ю, політикинею, яка боролася за права жінок, зокрема за прогресивні закони щодо абортів.

Презентація інсталяції «Мехиця. Індивідуальний та колективний опір жінок під час Голокосту» супроводжується Shibboleth Ż - об'єктом, підвішеним на перетині двох стін, що своєю формою натякає на топографію табору в Треблінці. Дзеркало, виконане художницею за методом Юстуса фон Лібіха, переливається кольорами, що відсилає до спогадів в'язнів табору, які асоціювали кольори попелу, що осідав на людських тілах, з переливчастими панцирами жуків. Фактура об'єкту, строгість і спосіб експонування нагадують постановочні процедури Малевича та іконописців.

В історії івриту слово "шибболет" (буквально "повінь", "потік", "колос") використовувалося як гасло, засіб захисту та самоідентифікації, а також як стигма і символ виключення - адже його першу літеру (шін) чужинцям було важко вимовляти. У контексті історій єврейських жінок-борчинь, які превалюють на виставці, воно означає як ідентичність і  солідарності, так і смертельний ризик бути впізнаним з арійського боку стін гетто.

Для Герцберг дослідження минулого та власної єврейської ідентичності - це також спосіб співтворення майбутнього. На своїй виставці в Galeria Arsenał у Білостоці художниця також представляє нову серію робіт, натхненну феміністичним прочитанням історії про Ліліт –бунтарки з Едему, як символу жіночого визволення для поколінь сучасних феміністок. Назва " Мехиця" на івриті означає "лінія розмежування". І в цьому сенсі Ліліт позначає межу соціальної норми та необхідність її скасування.

У контексті біблійного сюжету Герцберг відсилає до першої розповіді про створення світу з Книги Буття, в якій Адам і Ліліт утворилися з землі і з'явилися на світ одночасно, як перші люди, що передбачає їх рівність.

У серії чаш для заклинань "Закликаючи Ліліту", з традиційних образів першої жінки, художниця забира кайдани, які обмежують її свободу, виводить її з кола, що є символом ув'язнення та віктимізації. Замість того щоб закопувати в землю, чаші для заклинань повертаються вгору, до світла, у соціальний простір свободи.

На новому банері, діалогізуючи з чашами, художниця відсилає до існуючих переказів про Ліліт та пов'язаної з нею символіки. Вона пов'язує постать матрони жінок-борчинь з історіями єврейських жінок-активісток, які боролися за репродуктивні права, вшанованих у цьому ж просторі, у серії робіт під назвою Борчині". Емоційний архів. Вшанування Жизель Халімі / Зейзі Жизель Елізе Таїб та Джудіт Аркана.

У цьому ж просторі знаходяться прапори, що демонструють силу та дію рослин, під назвою Рослини за право вибору. Репродукції старих ілюстрацій рослин з медичних атласів поєднуються з інформацією про те, як їх використовувати. Як у вірші "Ми знали це завжди, ми робили це завжди" активістки та поетеси Джудіт Аркани, якій присвячена одна з робіт, представлених у цьому розділі.

Робота Пташині менори - це два свічники, розміщені по різні боки вузького галерейного простору. Над одним з них - символ Ліліт, який замість кола з жіночого знаку доброчесності несе символ чорного молодика. Над другою менорою висить картина під назвою Шін, що відсилає до першої літери слова "Шехіна".

Ліліт і Шехіна - це дві протилежні моделі функціонування жінок в суспільстві. Ліліт - бунтарка, перша жінка, біженка з Едему, яка анархізує біблійну гендерну систему бінарності. Для сучасних феміністок вона є символом відмови брати участь у патріархальній грі соціальних норм та необхідності їх скасування

Подібно до того, як місія Ліліт полягає в антисоціальному та анархічному демонтажі божественного порядку, що маргіналізує жіночу автономію, роль Шехіни, жіночої присутності Бога та Ізраїльської Конгрегації (синагоги), полягає у фокусуванні та віддзеркаленні світла як відновлення світу. Підвішена над другою пташиною менорою на протилежному боці ризаліту, зображення Шехіни діалогізує з іконографією Ліліт.

Пташині менори, які тут є віссю діалогу і об’єднавчою ланкою експозиції, є відсилкою до акції Герцберг біля Меморіалу Героїв Варшавського гетто (16.04.2023), в якій художниця розкрила зворотний бік пам'ятника, розмитого міфом про чоловічий героїзм - громадянський героїзм самого життя, повсякденних труднощів і волі до виживання, так тісно пов'язаних з роллю жінки, про яку не згадується в обіговій версії Голокосту.

Роботи на виставці:

Зузанна Герцберг
Мехиця. Індивідуальний та колективний опір жінок під час Голокосту 5 великоформатних полотен, виконаних у техніці фотодруку, печворк 205 × 141 см кожне
2019-2022

Зузанна Герцберг
Мехиця. Чайка Ґроссман. Організаторка-борчиня повстання у Білостоцькому гетто
Банер, шовкографія на тканині, створений у рамках арт-акції до річниці початку повстання у Білостоцькому гетто, 16.08.2020
120 × 150 см

Зузанна Герцберг
Мехиця. Борчині повстання у Варшавському гетто
Банер, фотодрук на тканині, створений у рамках мистецької акції до річниці початку повстання у Варшавському гетто, 19.04.2020

Зузанна Герцберг
Шибболет Ż
Власна техніка на склі 2019

Зузанна Герцберг
Пташині менори
2 скульптури з листового металу
140 см завширшки, 136 см заввишки
2023

Зузанна Герцберг
Рослини за право вибору
інсталяція, 20 текстильних прапорів з фотодруком розміром 45 × 52,5 см кожне
2023

Зузанна Герцберг
Борчині. Емоційний архів.
Вшанування Жизель Халімі / Зейзи Жизель Еліз Таїб Вшанування Юдіт Аркана
2 дерев'яні коробки, різні матеріали 57 × 49 × 7 см (закриті) кожна
2023

Зузанна Герцберг
Ліліт
банер, 135 × 178 см
2023

Зузанна Герцберг
Заклик до Ліліт. Заклинальні чаші
7 керамічних чаш
2023

Зузанна Герцберг
Шин
змішана техніка, полотно, 90 × 110 см 2020

Зузанна Герцберг
Знак Ліліт
сталь 2023

Колофон:

Кураторка: Катажина Ружняк-Шабельська

виробництво та координація: Єва Хачановська та Катажина Ружняк-Шабельська редагування та коректура: Єва Боровська

візуальна айдентика: Кароліна Пьотржик та Тобіас Веніг

ВИСТАВКА ВІДБУВАЄТЬСЯ В РАМКАХ 80-Х РОКОВИН ПОВСТАННЯ В БІЛОСТОЦЬКОМУ ГЕТТО